|
Немає сумнівів у тім, що яке-небудь явище з метою виявлення його сутності, глибинних коренів краще, корисніше й ефективніше розглядати не в статиці, а в динаміку розвитку. Це дозволить глянути на проблему стереоскопічно. Крім того, можна буде деякою мірою спрогнозувати (а яке в чому - і сформувати) майбутнє цього явища.
Повною мірою це відноситься і до механізму альтернативного розгляду конфліктів – третейського суду. Підсумки діяльності третейського суду в аграрній сфері (далі по тексту - ТРАС) головою якого автор був у 2001-2004 рр. та у 2005р. (в якості голови іншого ТРАС) дають підстави думати, що тенденція успішного розвитку цього напрямку діяльності Програми підвищення рівня життя сільського населення в Україні (ППРЖСНУ) збережеться і в наступні роки. Як доказ цього твердження можна навести ряд особливостей діяльності ТРАС у 2004-2005рр., що характеризують еволюцію розвитку ТРАС і одночасно показують нові можливості успішного розвитку і формування системи ТРАС у цілому. Зміст цих особливостей полягає в наступному:
1. У попередній період діяльність ТРАС в основному зводилася до виконання функцій зниження соціальної напруженості через медіацію, проведення переговорів з конфліктуючими сторонами, підвищення правової поінформованості населення шляхом надання юридичних консультацій по їхніх зверненнях у ТРАС. У 2002-2004рр. ТРАС фактично цілком функціонував як позасудовий орган, який розглядав спори, що приймає юридичні значимі акти-рішення, що мають однакову юридичну силу з рішеннями судів загальної юрисдикції.
2. Між рішеннями ТРАС, винесеними по спорах і підвищенням рівня життя сільського населення, на думку фахівців третейських судів, мається прямий зв'язок, оскільки на підставі цих рішень конкретні сільські жителі і с/г товаровиробники де-факто і де-юре одержували у власність рухоме і нерухоме майно, одночасно захищаючи свої майнові інтереси.
3. Особливо у 2004р. діяльність ТРАС свідчить, з однієї сторони, як про усе більш затребувану послугу, так і про потенційну здатність ТРАС перейти на самооплатність своєї діяльності.
4. 2004р. характеризувався як перехідний період у частині зміни діючого законодавства: від законодавства СРСР до Закону України “Про третейські суди”.
5. Накопичений практичний досвід, ідеї, підходи, пов'язані із створенням ТРАС у Донецькій, Луганській, Одеській та Київській областях - залучає усе більших партнерів до спільної участі щодо розвитку третейського способу розгляду спорів і конфліктів в Україні та за її межами, і як наслідок, до створення на професійній основі саморегульованої організації, куди входять фахівці інших третейських судів – Третейської Палати України.
Слід зазначити, що незважаючи на очевидні позитивні результати діяльність ТРАС у 2004р. здійснювалася лише в межах ресурсів, виділених ППРЖСНУ. На нашу думку, підтримка діяльності третейських судів заслуговує на більшу увагу саме зараз, чим це було в колишній період. Тому у випадку продовження підтримки цього напрямку з боку ППРЖСНУ, це дозволить зміцнити позиції ТРАС як незалежного органа з розгляду спорів, збільшить шанси сільського населення на швидкий й ефективний розгляд питань власності, захист прав і інтересів в цілому і тим самим збереже загальну тенденцію до підвищення життєвого рівня сільського населення.
Із іншого боку досвід діяльності ТРАС визначив деякі проблемні питання застосування діючого законодавства. Наприклад: все частіше з'являються “непоразуміння” у стані нотаріусів при вчиненні нотаріальних дій
Так, з початку діяльності третейського суду розглянуто понад 80 справ по спорах про визнання права власності на нерухомість, яка розташована у сільській місцевості. Але продовжують виникати питання, пов’язані з виднесенням рішень третейського суду до складу правовстановлювальних документів та визнанням їх як такими нотаріусами при наступному відчудженні, наприклад: отримання кредитів (позик) для розвитку сільскогосподарської діяльності під заставу нерухомості.
На думку автора, виходячи із смислу ст.ст.49, 55 Закону України “Про нотаріат”, п.96 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, рішення третейського суду відносяться до документів, які належним чином підтверджують право власності на нерухомість.
По цих питаннях ТРАС неодноразово звертався до управління юстиції Донецької області та вимагали надати відповідні роз’яснення щодо правомірних дій окремих нотаріусів, які відмовляли в усній формі у вчиненні договорів застави на основі рішень третейського суду (який існував на той час у період 2003-2004рр.), а також витягів з державного реєстру про право власності на нерухомість (останній також виданий на підставі рішень того ж третейського суду). На привеликій жаль на такі питання, як “чи вважаються рішення третейських судів по спорах про визнання права власності на нерухомість правовстановлювальним документом, чи має підстави нотаріус України відмовляти у вчиненні правочинів, перевіряти рішення на відповідність його вимогам законодавства, витребувати матеріали справи, яка розглянута відповідним третейським судом?” – ми не отримали конкретної відповіді. Це не сприяє однаковому та безумовному застосуванню діючого законодавства на всій території України.
Наступний комплекс проблем є існування у деяких законодавчих актах (Цівільному кодексі, Закону “Про оренду землі”, Закону “Про іпотеку”) подвійного тлумачення щодо можливості будь-якого третейського суду розглядати цивільно-правовий або господарській спір, виконання рішення третейського суду компетентними органами (судом, нотаріатом та ін.). Тому найближчим часом необхідно удосконалити практичні питання із створення та діяльності третейських судів, які засновуються зокрема всеукраїнськими громадськими об’єднаннями, закріплення питань виконання рішення третейського суду державною виконавчою службою у примусовому порядку, визначеному Законом України „Про виконавче провадження”, у разі невиконання рішення в добровільному порядку, усунення колізій щодо прийняття рішень третейських судів відповідними органами (наприклад нотаріусами). На думку автора, зазначені зміни до законодавства сприятимуть розвантаженню органів нотаріату, судової влади. Крім того, прийняття змін до відповідних законів України надасть додатковий поштовх до створення спеціалізованих третейських судів, наприклад: у сфері земельних правовідносин, у сфері іпотеки та ін.
Є.Данилін
|
|
