|
У Києві оприлюднено результати соціологічного дослідження «Аналіз суспільної думки щодо можливого впливу вступу України до СОТ на сільську місцевість», проведеного Інститутом сільського розвитку. Опитування 800 респондентів у Донецькій, Київській, Луганській та Одеській областях (по 200 у кожному регіоні) засвідчило, що зовсім не володіють інформацією про СОТ 17% керівників сільгосппідприємств і фермерів, а також 9% представників органів влади.
Але головним результатом дослідження експерт інституту Тамара Осташко вважає спростування поширеної у суспільстві думки про неприйняття аграріями вступу України до СОТ. 39% сільгоспвиробників та 51% управлінців відповіли, що Україні треба вступати до СОТ (23% селян та 15% управлінців — проти). Загалом 57% респондентів обох категорій висловили незгоду з твердженням, буцімто сільське господарство приречене на занепад після приєднання України до СОТ.
Натомість, на думку половини прибічників вступу, з цим зараз не треба поспішати. Мабуть, це пояснюється тим, що очікування негативних наслідків від членства в СОТ все ж переважають над позитивними: стосовно наслідків для сільгоспвиробників це співвідношення становить 31% проти 24%, для сільського населення — 27% проти 22%. Негативні очікування для населення насамперед пов’язані із збільшенням на ринку кількості іноземних товарів низької якості (72% респондентів), зростанням цін, зменшенням доходів громадян і поширенням безробіття. Ці наслідки, на думку Осташко, можуть бути спричинені втратою вітчизняними сільгоспвиробниками частини внутрішнього ринку внаслідок їхньої низької конкурентноздатності.
Водночас позитивні очікування для сільського населення пов’язані із зростанням оплати праці в сільгосппідприємствах, розширенням можливостей започаткування бізнесу на селі, покращанням умов життя в результаті підтримки сільської місцевості. В цілому для економіки України членство в СОТ повинне принести зростання обсягів іноземних інвестицій в економіку (так вважають 70% респондентів) та в АПК (66%), розширення експорту вітчизняної продукції (55%) та сільгосппродукції зокрема (40%).
Дещо неочікуваним для дослідників виявилося ставлення опитуваних до державної підтримки сільського господарства. Досі вважалося, що аграрії дуже стурбовані обмеженням її рівня в умовах вступу до СОТ. Однак більшість (35%) респондентів впевнена, що зменшення обсягу допомоги насправді не відбудеться. Експерт повязує це або з поганою інформованістю селян про правила СОТ, або з тим, що державні субсидії не доходять до більшості сільгосппідприємств. За словами Осташко, на переговорах із вступу до СОТ українська делегація відстоює державну підтримку села в розмірі $1,14 млрд., що в 2,5 разу більше нинішньої допомоги. «Якщо ця цифра залишиться, то в найближчі роки обмеження підтримки села буде тільки з боку державного бюджету», — пояснила експерт.
Хто ж з учасників аграрного ринку виграє від вступу до СОТ? Переважна більшість респондентів називає транснаціональні корпорації та компанії з іноземним капіталом (70%), а також крупних зернотрейдерів і великий бізнес (67%). Найменші виграші очікують особисті селянські господарства (42%), сільськогосподарські підприємства (42%), малі і середні підприємства ринкової інфраструктури (40%), переробні підприємства (31%). Саме цих операторів ринку, на думку Осташко, держава повинна підтримати на стадії адаптації аграрного сектора до умов СОТ.
Перо ІЖИК, "День"
|
|
