Оспіване в піснях і зромантизоване в поезії українське село сьогодні, на жаль, не вельми привабливе для проживання. Звичайно, мова йде не про села на кшталт Козина на Київщині чи інших поселень з дво- чи триповерховими “хатинками” на березі Дніпра. Платня у сільському господарстві є найнижчою серед галузей економіки, а стимулів для розвитку несільськогосподарського підприємництва в селах, практично, не існує. Діяльність сільських клубів та будинків культури, в кращому випадку, зводиться до проведення дискотек, а книжковий фонд сільських бібліотек оновлюється хіба що офіціозом, оскільки, як свідчить статистика, більшість державних коштів, призначених на розвиток соціальної сфери, осідають у містах.
Норми Закону України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві”, прийнятого ще 1990 року, в частині пріоритетності соціального розвитку села тихо ігнорувалися, переважно через законодавче зупинення їхньої дії на певний період (шляхом наявності відповідної статті в законі про бюджет на певний рік). Не дивно, що сьогодні майже дві тисячі українських сіл не мають шкіл, а обсяги введення в експлуатацію медичних закладів за час дії згаданого закону зменшилися у 20 разів. Активна частина сільського населення покидає села в пошуках заробітку та привабливіших умов життя...
Хочеться сподіватися, що усвідомлення представниками влади кризового стану сільської місцевості, необхідності зміни мети, завдань та підходів у політиці щодо розвитку сільської місцевості, пошуку ефективних механізмів досягнення цієї мети зумовили появу розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми соціального розвитку села на період до 2011 року” від 10 серпня 2004 року №573-р.
Концепція визначає основні засади розроблення Загальнодержавної програми соціального розвитку села на період до 2011 року. Головна мета Програми полягає в забезпеченні створення на селі „сприятливого середовища для життєдіяльності людей як необхідної передумови ефективного функціонування галузей сільського господарства, сталого розвитку сільських населених пунктів”. До проблем, вирішення яких є необхідним, віднесено: високий рівень безробіття, посилення міграції сільського населення, скорочення мережі закладів соціально-культурного призначення, зношеність та застарілість їхньої матеріально-технічної бази, нестача ресурсів для збереження й відтворення виробничого потенціалу села.
Що ж планує робити влада, відповідно до Концепції, для досягнення поставленої мети? Мова йде про виконання чотирьох головних завдань:
- створення умов для продуктивної зайнятості сільських жителів на основі ефективного використання природоресурсного потенціалу села, стимулювання розвитку підприємництва, що забезпечить утворення нових робочих місць та істотне збільшення доходів;
- заохочення молоді до роботи і проживання в сільських населених пунктах;
- формування соціальної інфраструктури, спроможної задовільняти різноманітні потреби сільського населення;
- запобігання занепаду сільських населених пунктів, розширення можливостей сільських громад у розв'язанні проблем життєдіяльності населення.
Звичайно, механізми виконання цих завдань буде деталізовано власне у Програмі, хоча засади викладено у Концепції. Так, наприклад, для відтворення людського потенціалу в сільській місцевості вживатимуться заходи до збільшення кількості робочих місць в галузях сільського господарства, у сфері переробки та зберігання продукції, агросервісного забезпечення, надання побутових послуг та в інших видах несільськогосподарської діяльності, доведення рівня оплати праці в сільському господарстві до середнього в національній економіці, забезпечення виплати заробітної плати у грошовій формі, залучення до системи соціального страхування осіб, зайнятих в особистих селянських господарствах, спрощення порядку реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності й надання допомоги безробітним в організації підприємницької діяльності. Для заохочення молоді до роботи і проживання в сільських населених пунктах планується передбачити надання земельних ділянок для осіб, які виявлять бажання працювати в аграрній сфері, організацію професійного навчання, надання соціальної допомоги, зокрема у розв'язанні житлової проблеми, забезпечення розвитку творчих здібностей дітей та молоді, їхнього змістовного дозвілля, відпочинку та оздоровлення.
У Програмі має бути передбачено комплекс заходів поліпшення інфраструктури сільських населених пунктів з урахуванням характеру розселення і регіональної специфіки проживання людей у сільській місцевості
У Концепції є ще одна “фішка”, яка не зустрічалася раніше в подібних документах: підлягає розробленню механізм активізації роботи сільських громад, спрямованої на вирішення проблем соціально-економічного розвитку населених пунктів із використанням позитивного досвіду, набутого в окремих регіонах. Ось тут би активізуватися місцевій владі, органам місцевого самоврядування, громадським організаціям...
Програма виконуватиметься у два етапи. І хоча часові рамки цих етапів поки що не визначені, на першому етапі передбачається створення нормативно-правової бази, впровадження механізмів сталого функціонування виробничої й соціальної сфери села, на другому – забезпечуватиметься зміцнення позитивних тенденцій в усіх сферах життєдіяльності сільського населення.
Для вирішення цих завдань будуть розроблені окремі підпрограми, в яких передбачатиметься підготовка проектів нормативно-правових актів, документації методичного характеру, а також – здійснення відповідних заходів центральними й місцевими органами виконавчої влади.
Крім того, цим розпорядженням Кабмін доручив міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади подати до Мінагрополітики (до 10 жовтня цього року) пропозиції щодо забезпечення соціального розвитку села із визначенням заходів Програми, обсягів і джерел їхнього фінансування. З урахуванням цих пропозицій Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінфін, Мінпраці й Мін'юст зобов'язані будуть розробити проект Загальнодержавної програми соціального розвитку села на період до 2011 р. і подати його у грудні 2004 р. на розгляд Кабінету Міністрів України, передбачивши обов'язково обсяги і джерела фінансових, матеріальних та інших ресурсів, що залучатимуться для виконання Програми як із державного, так і з місцевих бюджетів, фондів та інших джерел.
У “Зверненні Президента України до Верховної Ради України у зв'язку з Посланням Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році" йшлося про те, що "Уряд має опрацювати довгострокову (на 2002-2011 рр.) програму розвитку соціальної інфраструктури на селі і приступити до її реалізації, забезпечити належне функціонування установ соціальної сфери в сільській місцевості, оновлення та розвиток їхньої матеріальної сфери, розширення державної підтримки підготовки спеціалістів для роботи на селі, індивідуального житлового будівництва для молодих кадрів”.
Звичайно, органи влади виконають це доручення... 2004 року. Програма буде розроблена. Правда, програм у нас не бракувало ніколи. Але їхня реалізація... Чи зацвіте садок вишневий біля хати і чи буде кому цю хату збудувати?
Роман Корінець
|
|