Iнститут сiльского розвитку  
українська english

Пошук    



Copyright © 2003–2005 ICP.org.ua
Використання матеріалів з цього сайту дозволено лише при гіпертекстовому посиланні на www.icp.org.ua
Адреса для листування: icp@icp.org.ua



Інститут Сільського Розвитку в ЗМІ

Газета "Урядовий кур'єр", 05 лютого 2004 р.: Економіка без купівлі-продажу землі, як віз без четвертого колеса

В Україні потрібно прискорити запровадження механізмів купівлі-продажуземель сільськогосподарського призначення, бо через відсутність ринку земліселяни втрачають можливість залучати в агровиробництво гроші інвесторів ікредиторів, а отже й активізувати інноваційні процеси, оновитиматеріально-технічну базу, підвищити родючість грунтів та розв`язатисоціально-економічні проблеми. На цьому наголосили вітчизняніспеціалісти-аграрники на засіданні національного прес-клубу реформНаціональної спілки журналістів України.

В Україні потрібно прискорити запровадження механізмів купівлі-продажуземель сільськогосподарського призначення, бо через відсутність ринку земліселяни втрачають можливість залучати в агровиробництво гроші інвесторів ікредиторів, а отже й активізувати інноваційні процеси, оновитиматеріально-технічну базу, підвищити родючість грунтів та розв`язатисоціально-економічні проблеми. На цьому наголосили вітчизняніспеціалісти-аграрники на засіданні національного прес-клубу реформНаціональної спілки журналістів України.

Майбутні операції з землею, особливо застава, купівля-продаж, обіцяютьфінансові потоки такого масштабу, якого досі село ще не знало.

За підрахунками вітчизняних та зарубіжних експертів, використовуючиможливості іпотеки на українських землях сільгосппризначення, щороку в АПКможна залучати від 8 до 12 млрд. гривень. Земля має нарешті стати товаром,капіталом і приносити прибуток, зазначив заввідділом формування земельноївласності Інституту землеустрою Андріан Тихонов. Передусім, ставши об`єктомкупівлі-продажу, земля виступатиме як аграрний капітал, що сприятимеполіпшенню інвестиційної та кредитної привабливості сільгоспвиробництва.Земля - це четверте колесо економіки, завдяки якому вона може швидшерухатись та інтегруватись у світову економічну систему, продовжив думкуобразним порівнянням експерт Інституту сільського розвитку Роман Корінець.

Щоправда, на шляху до цивілізованого ринку земель сільгосппризначеннястоїть ціла низка правових, економічних та організаційних перепон, яківарто вирішувати нині, оскільки часу залишилося не так вже й багато - до 1січня 2005 року, коли мораторій на купівлю-продаж земель буде скасовано.

Однією з головних проблем, на думку спеціалістів-аграрників, є те, щоселяни, набувши право власності на землю, не отримали права розпоряджатисянею. Старший науковий співробітник Інституту держави і права Національноїакадемії наук України Павло Кулинич назвав це явище „консервацією селян”,пояснивши свої асоціації тим, що значна кількість людей, особливо похилоговіку (третина власників сертифікатів і державних актів), не завжди в змозічекати скасування мораторію, щоб отримати „реальне” право власності наземлю.

Окрім того, як уточнили учасники засідання, не всі власники діляноксільгосппризначення зможуть пустити землю в іпотечне кредитування навітьпісля 1 січня 2005 року, коли буде скасовано мораторій на її продаж. Адженині 22 млн. га перебуває в оренді, а за законом лише власність можепродаватись, а оренда не може. Єдиним виходом у цій ситуації може статирозробка механізму застави права на оренду.

Ще однією перепоною до запровадження іпотечного кредитуванняексперти-аграрники вважають пункт 13 перехідних положень Земельногокодексу, який обмежує землеволодіння на період до 1 січня 2010 року до 100гектарів на одну фізичну та/чи юридичну особу. Аргументи прихильниківзапровадження такої норми - запобігання формуванню латифундій - цілкомзрозумілі. Однак, на думку старшого наукового співробітника Інститутудержави і права Національної академії наук України Павла Кулинича,продовжувати мораторій немає сенсу, оскільки нині не існує загрозискуповування земель. Його думку підтримали й інші фахівці, прогнозуючи”торговельний рух” після скасування мораторію на рівні 3-5 відсотків.

Що ж стосується ділянок загальною площею до 100 га, то вони навряд чибудуть цікавими для кредиторів, вважає експерт Інституту сільськогорозвитку Роман Корінець. Банкам буде цікавіше працювати з більшими наділамиземлі, тому українцям варто подумати над механізмами консолідації земель.

Нині близько 64 відсотків сільськогосподарських підприємств в Україніпотребують довгострокових кредитів (терміном 5-20 років), 16 -середньострокових (до 5 років) і лише 10 -короткострокових. Адже лише дляповної модернізації парку сільгосптехніки в Україні потрібно близько 60млрд. грн. На його думку, саме довгострокові кредити можуть забезпечитирозширення сільгоспвиробництва та оновлення виробничих фондів, сталийрозвиток галузі. Однак однією з необхідних умов довгостроковогокредитування є стабільні прибуткові сільгосппідприємства, яких, на жаль, вУкраїні обмаль, переважна більшість - неприбуткові (2002 рік - 58відсотків). Для того щоб крокувати світовим економічним коридором, Україніварто все ж таки зосередити увагу на розвитку ринкових відносин, адаптаціїзаконодавства до європейських норм, виведенні землі з „тіньового” ринку,масштабів якого не береться називати жоден з експертів тощо.

За словами заступника голови Держкомзему Володимира Жмуцького, законодавчубазу у сфері земельних відносин головним чином вже сформовано. Втім,декілька законопроектів, які безпосередньо стосуються запровадження ринкуземель в Україні, наразі перебувають на розгляді у Верховній Раді, і напереконання Володимира Жмуцького, будуть ухвалені протягом нинішнього року.

Що ж до контролю за продажем земель сільськогосподарського призначення, тоспеціалісти-аграрники запропонували покласти цю функцію на Держкомзем.Щоправда, на думку директора Інституту аграрної економіки Петра Саблука, церішення є непродуманим, оскільки Держкомзем здійснює управління фондомдержавної земельної власності, має право скуповувати земельні ділянки тапідтримувати цінову політику землі, а якщо на нього покласти ще й функціюконтролю, то вийде, що Держкомзем стане монополістом ринку землі, а отже цепитання треба вирішити з Антимонопольним комітетом.

За даними Держкомзему, загальна площа земель в Україні становить 60,3 млн.га, з них 41,8 млн. га, або 70 відсотків - це землі сільськогосподарськогопризначення. Вартість останньої оцінюється на рівні 360-400 млрд. грн,середня вартість 1 га - на рівні 9,2 тис. грн. Так, у процесі здійсненняземельної реформи в Україні громадянам та юридичним особам передано увласність та розпайовано 27 млн. га високопродуктивнихсільськогосподарських земель. Право власності на користування землею набули6,9 млн. селян. З них понад 3,6 млн. осіб, або 54 відсотки, отрималидержавні акти на право приватної власності на землю з визначенням земельнихділянок у натурі. Понад 16 млн. земельних ділянок передано у власністьгромадянам для індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва,ведення особистого селянського господарства і садівництва. Реформованотакож 11,7 тисячі сільгосппідприємств, на базі яких діє понад 20 тисячнових агроформувань ринкового типу.

Галина ІЩЕНКО



Біржовий вісник Київської агропромислової біржі - професійна
інформація для трейдерів та операторів зернового ринку
ПроАгро - информация для агробизнеса
АгроПоиск - аграрная поисковая система
Торговая марка АГРОТОН
Фермерский бизнес –
сайт фермеров
Український земельний
ринок - все про землю в Україні
 

  Создание сайта: LND Киев
META - Украина. Украинская поисковая система Старт Украина Украинский портАл