|
04-03-2005
16 лютого у м. Києві (вул. Васильківська, 36) відбулася конференція “Нові підходи до розвитку та підтримки соціальних ініціатив на рівні сільських територіальних громад”, яку організувала Київська обласна аграрна дорадча служба.
На конференції розглядалися питання роботи сільських громадських організацій по реалізації соціальних ініціатив у селі.
Одинадцять громадських організацій представили свої досягнення реалізації соціальних ініціатив. Аналізуючи презентації діяльності громадських організацій можна зробити висновок, що міні-грант - це поштовх до підвищення активності громади, до реального підвищення рівня життя як сільської громади в цілому, так і кожного її члена зокрема.
Під час роботи в секційному режимі було обговорено такі питання :
1. Фонди розвитку громад як модель, що може бути впроваджена на рівні села.
2. “Споживати” чи “Заробляти”? Нові погляди щодо розвитку соціальних ініціатив та соціального підприємництва у сільській місцевості.
3. Роль органів самоорганізації населення у формуванні соціальної політики сільських територіальних громад.
В процесі дискусій, які розгорнулися в робочих групах, було виокремлено питання, які є проблемними для сільської громади.
І. Проблема акумулювання коштів, їхнього використання і контролю ефективності породила ідею створення Фонду розвитку громади. Як показала практика створення такого фонду у пілотних громадах ППРЖСНУ, це ефективна і перспективна справа. Необхідно ініціювати і допомагати створювати такі фонди у сільських громадах. Це допомагає вирішити кілька проблем:
- згуртування громади і можливість кожному члену брати посильну участь у житті громади;
- можливість акумуляції коштів;
- можливість здійснювати контроль за використанням коштів.
Проте, є ще деякі проблеми і перешкоди на шляху до розвитку зазначених фондів, шляхи подолання яких необхідно шукати, це:
- недостатня поінформованість як всіх жителів, так і лідерів громади;
- недовіра місцевих жителів у ефективності використання коштів;
- відсутність ініціативи і громадсько-активних людей (мешканці села піднімають безліч проблемних питань, але працювати над їх вирішенням бажаючих практично немає);
- відсутність стабільних інвесторів;
- впорядкування законодавства щодо оподаткування благодійної діяльності і благодійних фондів;
- як забезпечити життєздатність робіт, започаткованих проектами , що підтримують соціальні ініціативи.
ІІ. Робоча група, яка працювала над новими підходами до розвитку соціальних ініціатив та соціального підприємництва, дійшла висновку, що необхідно застосовувати комплексний підхід до планування і здійснення діяльності громадськими організаціями. Сьогодні переважна більшість сільських громадських організацій працює над реалізацією ініціатив, які фінансуються організаціми-донорами. На жаль, ідея заробляння коштів власними силами сьогодні ще дуже нерозвинена і залишається незрозумілою для громадських організацій.
Висловлена пропозиція про необхідність створення робочої групи під керівництвом Інституту сільського розвитку з питань соціального підприємництва у сільській місцевості та розробки стратегії отримання прибутку для ГО.
ІІІ. Розглядаючи роль органів самоорганізації населення та громадських організацій у формуванні соціальної політики сільських територіальних громад, обговорювалися основні проблеми сільських громад, які є практично ідентичними у кожній громаді.
Основні з них:
- інертність;
- відсутність лідера;
- низька або зовсім відсутня поінформованість про формування бюджету в першу чергу;
- відсутність віри у можливість змін;
- низька правова обізнаність;
- розрізненість громади (кожен сам за себе);
- відсутність волонтерської діяльності;
- складність у легалізації громадської організації;
- де взяти і які кошти.
Пропонувалися деякі шляхи вирішення:
- ознайомлення з успішними моделями, які вже працюють в інших громадах;
- створення ініціативної групи і визначення лідера;
- необхідна система навчання (тренінги, семінари, конференції, обмін досвідом на місцях);
- співпраця з місцевою владою ( створення координаційної ради, включення діяльності громадських організацій у плати робіт органів місцевого самоврядування, передбачення у місцевому бюджеті коштів на фінансування соціальних ініціатив);
- правовий “лікбез”;
- комплексний аналіз ситуації: як результат – виявлення проблем у різних групах;
- необхідність створення фонду розвитку сільської територіальної громади.
Узагальнюючи результати роботи конференції, можна окреслити основні напрямки, які слід розвивати усім зацікавленим у розвитку громади на селі сторонам. Необхідно:
- координувати зусилля всіх партнерів, активізувати роботу координаційних рад;
- об’єднувати зусилля підрозділів державної виконавчої влади і громадських організацій;
- розвивати соціальний маркетинг та соціальне підприємництво;
- проводити семінари і конференції з обміну досвідом запровадження і реалізації нових моделей соціальних ініціатив
- проводити тренінги з розвитку громади для сільських голів і лідерів громадських організацій
- думати, як об’єднати громадські організації, які працюють у сільській місцевості, на рівні області;
- провести круглі столи у кожному районі, на яких обговорити актуальні проблеми розвитку громади та шляхи їх вирішення;
- запровадити системний характер подібних заходів та обмінюватись досвідом;
- підвищувати поінформованість сільських громад і їхніх лідерів.
Надія Тимошенко
|
