08-10-2004
У рамках діяльності Програми Підвищення рівня життя сільського населення в Україні у Донецькій, Київській, Одеській та Луганській областях створено громадські організації та первинні осередки громадської організації “Донецький аграрний розвиток”.
Більшість громадських організацій основну мету своєї діяльності вбачають у сприянні розвитку сільської територіальної громади, основними завданнями – розвиток елементів громадянського суспільства, надання допомоги органам місцевого самоврядування у вирішенні проблем села, роботі з молоддю, підтримці одиноких громадян, інвалідів, багатодітних сімей, задоволенню та захисту прав та інтересів членів організацій, сприяння залученню членів громади до підприємницької діяльності.
В переважній більшості громадські організації мають середній рівень життєздатності. Фінансуються в основному за рахунок членських внесків, донорських та спонсорських коштів. Дві організації у Донецькій області - “Успіх” с. Райгородок Слов’янського району і “Веселад” с. Дмитрівна Шахтарського району мають високий рівень життєздатності. Основною метою діяльності громадської організації “Успіх” є сприяння практичному здійсненню загальнодержавних, регіональних і місцевих програм, направлених на покращення соціально-економічного стану всіх категорій населення, особливо молоді. Основна мета діяльності громадської організації “Веселад” - спільне задоволення і захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших громадських інтересів.
П’ять сільських первинних осередків громадської організації “Донецький аграрний розвиток”, створених з метою сприяння розвитку сільської територіальної громади, хоч і працюють ще небагато, проте уже видно, що у них потенційно висока життєздатність.
Типові проблеми, з якими так чи інакше стикаються громадські організації, це:
- відсутність регулярного достатнього фінансування;
- низька активність громадян;
- низька поінформованість населення в сільській місцевості;
- відсутність матеріальної бази;
- недостатньо відповідних навичок у членів організацій;
- проблеми з навчанням членів організацій.
Можливі шляхи вирішення проблемних питань, з якими зіткнулись у повсякденній діяльності громадські організації
Для забезпечення фінансової стабільності діяльності організації можуть бути розглянуті три основні можливості: a) заснування при громадській організації комерційного підприємства; b) одержання замовлення на виконання робіт і надання послуг від органів державного управління; c) одержання грантів на виконання соціальних проектів від організацій-донорів.
а) Заснування при громадській організації комерційного підприємства.
Закон "Про об'єднання громадян" передбачає можливість створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, заснування підприємств в порядку, встановленому законодавством для здійснення необхідної господарської та іншої комерційної діяльності направленої на задоволення мети та виконання статутних завдань організації.
Створені громадськими організаціями установи та організації зобов'язані вести оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством.
b) Одержання замовлення на виконання робіт і надання послуг від органів державного управління.
Фінансова підтримка органами державного управління громадських організацій місцевого рівня відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється як видатки місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, за рахунок власних коштів (стаття 91 п. 15 "Інші програми, затверджені відповідною радою згідно із законом").
Таким чином, у разі, якщо громадська організація претендує на отримання фінансової допомоги у вигляді бюджетних асигнувань, вона повинна звернутися до місцевої державної адміністрації або до виконавчого органу місцевої ради з проханням (з відповідними обґрунтуваннями та розрахунками) про надання фінансової підтримки. До листа (заяви) повинні додаватися установчі документи громадської організації та інші документи за вимогою державної адміністрації або виконавчого органу місцевої ради.
У рішенні місцевої державної адміністрації або виконавчого органу місцевої ради про надання фінансової допомоги громадській організації повинно бути зазначено, на виконання яких напрямків статутної діяльності буде надаватися фінансова допомога, протягом якого терміну, орієнтовний щорічний обсяг фінансової допомоги, а також визначено головного розпорядника бюджетних коштів, який буде забезпечувати управління бюджетними асигнуваннями.
Процедура можливості одержання бюджетного фінансування описана в матеріалі "Механізм державної фінансової підтримки громадських організацій в Україні".
Деякі регіони використовують такий механізм залучення громадських організацій до виконання державних соціальних програм як соціальне замовлення. Соціальне замовлення - це організаційно-правовий механізм, який дозволяє надавати ефективну соціальну допомогу та забезпечувати організаційні заходи щодо реалізації державних соціальних програм та додаткових, до визначених законодавством, гарантій соціальної та матеріальної підтримки вразливих груп населення, а також об'єднувати розрізнені зусилля громадських організацій для надання населенню психологічної, юридичної, соціальної та іншої підтримки.
Механізму, який би регулював правила формування, розміщення та виконання соціального замовлення, затвердженого на державному рівні ще немає. Проте, багато місцевих органів влади запроваджують таку практику на своїй території і своїм рішенням затверджують основні положення щодо формування соціального замовлення та проведення конкурсів на його виконання..
У цьому механізмі роль державних органів управління полягає у визначенні пріоритетів державної соціальної політики, формуванні соціальних програм, а на їхній підставі - соціального замовлення. Організувати реалізацію його громадськими організаціями на конкурсних засадах та контролювати цільове використання бюджетних коштів і якість надання соціальних послуг.
Роль громадської організації полягає у підготовці пропозиції щодо реалізації соціального замовлення, забезпеченні ефективного використання бюджетних коштів, наданні якісних послуг, сприянні побудові громадянського суспільства, адаптації соціально вразливих груп населення до навколишнього середовища.
c) Одержання грантів на виконання соціальних проектів від організацій-донорів.
Програми організацій-донорів, які мають наміри підтримати трансформаційні процеси, що відбуваються у суспільстві, зокрема соціальні перетворення, розвиток місцевої демократії, підвищення активності громади, інформування населення, підвищення спроможності органів місцевої влади та самоврядування, покращення якості надання послуг, організовують конкурси на реалізацію різноманітних соціальних програм спрямованих на формування нових способів мислення та діяльність, здатну принести соціальну та економічну користь як окремим особам, так і суспільству взагалі. Головний інструмент у досягненні цих цілей - це програми надання невеликих грантів, які дають змогу швидко і неупереджено реагувати на потреби організацій у нових незалежних державах.
Для того, щоб отримати грант, необхідно підготувати спеціальний проект. Спочатку необхідно надіслати стислий (на 2-3 сторінки) лист-запит з описом мети проекту, щоб співробітники фонду могли визначити відповідність проекту поточним пріоритетним напрямкам його діяльності. Співробітники, які розглядають проекти, протягом короткого терміну надішлють відповідь на запит або із пропозицією представити заявку, або із повідомленням, що проект не відповідає пріоритетним напрямкам діяльності Фонду.
Заявка має містити таку інформацію:
Основні відомості про організацію:
назва і стислий виклад історії діяльності організації;
прізвище і фахова кваліфікація директора проекту і бухгалтера (якщо такий є);
поштова адреса, телефон, факс і електронна адреса організації;
копія статуту і свідоцтва про реєстрацію;
адреси і телефони партнерів, що беруть участь у здійсненні проекту.
Опис проекту:
опис проблеми, на розв'язання якої спрямований проект;
опис цілей і завдань;
опис діяльності у рамках програми;
очікувані довгострокові результати проекту (тобто конкретні позитивні зміни, що відбудуться в результаті виконання проекту), а також коло осіб, що зможуть цими результатами скористатися;
Структура проекту й оцінювання результатів:
стратегія досягнення намічених результатів;
графік/робочий план виконання проекту;
опис процесу відбору учасників;
план оцінювання ефективності проекту і механізм оцінювання його довгострокових результатів;
опис кваліфікації виконавців проекту (включаючи стислу професійну біографію всіх співробітників, що будуть брати участь у здійсненні проекту) .
Бюджет:
загальний бюджет на суму, яка запитується, включаючи ресурси з інших джерел, внески у вигляді матеріалів, послуг тощо (негрошові ресурси);
докладний бюджет з описом того, як планується використати кошти і як визначалися суми за статтями бюджету;
інформація про подані заявки на фінансування з інших джерел.
Кожен проект оцінюється з точки зору можливості виконання поставлених завдань та очікуваного впливу проекту. Як індикатори використовуються такі критерії:
відповідність проекту до загальних завдань програм;
відповідність проекту до потреб країни та цільових груп;
можливий коротко- та довготерміновий вплив та мультиплікаційний ефект проекту;
відповідність бюджетних статей;
виконання завдань проекту;
запропонована методика виконання проекту, новизна проекту;
ефективність проекту;
надійність організації;
можливе повторення виконаних або поточних проектів;
регіональний та тематичний розподіл проектів.
Для підвищення активності громади варто застосовувати методи участі всіх зацікавлених сторін.
Активна участь всіх зацікавлених сторін є важливою умовою для розробки ефективного і реалістичного плану діяльності та основних напрямів розвитку громади. Всі громадяни повинні проявляти, принаймні, мінімальний інтерес до політики розвитку громади, оскільки прийняті рішення вплинуть на їхнє повсякденне життя. Крім того, для зацікавленості громади у змінах необхідно залучати хоча б якусь частку надходжень з місцевих податків, які сплачують громадяни, до процесів змін.
Всі важливі питання, які стосуються розвитку громади, планування діяльності, планування бюджету, мають розглядатися і прийматися по них рішення лише за участю всіх зацікавлених сторін. Це дуже важливо, оскільки підвищує активність громадян, посилює демократію та покращує рівень життя громади з допомогою впровадження ефективної політики. Дуже важливо проводити громадські слухання, створювати дорадчі комітети, скликати громадські збори та залучати громадську журналістику.
Коли громадяни мають доступ до інформації, що подається у простій та доступній формі, їм легше зрозуміти, що відбувається, побачити зв'язок між пропонованими змінами та власними потребами, а також - надати корисні рекомендації. Це, зі свого боку, підвищує якість надання державних послуг та робить владу більш відповідальною за свою політику.
Важливим елементом підвищення активності громади є здатність забезпечити якісну експертну підтримку - фахівці, які працюють з громадою, мають бути компетентними та з ентузіазмом працювати над підвищенням активності громадськості. Слід залучати експертів з різними спеціальностями. Вони повинні мати досвід у розробці плану розвитку громади, стратегічному плануванні, а також бути готовими передати свої знання населенню у процесі громадських засідань. Досить часто громадяни не мають достатніх вмінь та навичок, і тому не можуть зрозуміти процесів, що пропонуються чи відбуваються. Відсутність розуміння позбавляє їх інтересу до участі.
Не менш важливим є навчання представників місцевої влади щодо ефективного інформування громадськості про формування бюджету та плану розвитку громади. Місцеві органи влади мають бути готовими до критики та повинні бути готовими змінюватися. В іншому випадку це зменшить інтерес громадськості до активної участі в обговоренні та прийнятті рішень.
Для того, щоб висловити свою думку та взяти участь у процесі прийняття державних рішень, громадянам потрібна інформація щодо питання, якого стосується те чи інше рішення. Громадськість не може бути активною, не маючи високого рівня освіченості та поінформованості щодо питання, яке виноситься на обговорення.
Необхідність інформувати громадян щодо проблем, у вирішенні яких вони можуть взяти участь, переконати їх змінити свою поведінку та брати активну участь у житті своєї громади є також одним із основних завдань просвітницької діяльності.
Звичайно, сьогодні всім зрозуміло, що поінформованість в тій чи іншій сфері є чи найважливішим чинником, що впливає на ефективну діяльність.
Перш ніж почати запроваджувати будь-які інновації, необхідно розробити інформаційну стратегію, в якій визначити основну мету, завдання, цільову аудиторію, форми і методи інформування, визначити необхідні засоби та час проведення інформаційної кампанії.
Стратегія повинна забезпечувати засоби зв'язку і взаємодії з кожною з зацікавлених сторін.
Особлива увага має відводитися безпосередньому міжособистісному спілкуванню (зустрічі, консультації, семінари), а також - відповідному оснащенню інформаційними матеріалами приміщень, де найбільше бувають групи населення, яким організація надає послуги.
Не менш важливими є інтерактивні комунікаційні процеси, які передбачають постійний зворотній зв'язок з людьми, для яких працює громадська організація, а також концентрація на комунікаційних потребах професійних і спеціалізованих груп (фахівців державних установ і організацій, відповідальних працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, інших партнерів).
Приймаючи до уваги ті зміни, які повинні проходити в громаді, дуже важливо, щоб усі зацікавлені сторони були повністю поінформовані, а також не менш важливим є сприяння обміну думками між ними.
Необхідно звертати особливу увагу на осіб і організації, які впливають на формування суспільної думки, а також на осіб, які сприяють розповсюдженню інформації. В це число входять політичні партії і діячі, громадські організації, а особливо ті журналісти, які висвітлюють питання розбудови громадянського суспільства, підвищення потенціалу громади, якості надання послуг в засобах масової інформації.
Для вирішення питання щодо навчання членів громадських організацій та одержання відповідних навичок необхідно провести серію спеціальних тренінгів і семінарів, ознайомитися з досвідом роботи громадських організацій, які працюють давно і вже мають певні напрацювання в тій чи іншій сфері.
Крім того, можна ознайомитися з літературою, інформацією в мережі Інтернет (де є такі можливості), вивчити законодавство, що регулює діяльність громадських організацій та органів місцевого самоуправління (закони України "Про об'єднання громадян", "Про благодійництво та благодійні організації", "Про органи самоорганізації населення", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації"). На рівні регіону також є правова база, яка визначає передумови ефективної співпраці громадських і державних організацій.
Необхідно періодично проводити зустрічі представників державних органів і громадських організацій, щоб обговорити механізми вдосконалення демократичних процесів і вирішити проблеми, що виникають при взаємодії громадських організацій і державних підприємств на місцях.
Варто завжди пам'ятати, що громадські організації - це організації, які працюють незалежно від державних органів, але одночасно в тісному співробітництві з ними. Мета їхньої роботи - вплив на вирішення питань, пов'язаних з державною політикою, соціальними проблемами та надання соціальних послуг, так необхідних сьогодні громадянам нового, такого, що розвивається демократичного суспільства. Громадські організації спроможні і готові вирішувати проблеми і питання, які складно сьогодні вирішувати державним органам. Зайнявши нішу між державним і приватним секторами, громадські організації створюють своєрідний місток, через який громадяни можуть реально впливати на формування суспільства в якому вони проживають.
Проте громадські організації не повинні забувати, що скільки б вони не проводили зустрічей, конференцій, різноманітних кампаній, обговорень ніяких державних рішень прийнято не буде, оскільки прийняття рішень не входить в їхню компетенцію.
Своєрідний розподіл влади і повноважень дуже важливий для розуміння того, як ефективно просувати громадянський процес. З допомогою громадських організацій можна оперативно донести до держави інформацію про те, чого дійсно потребують громадяни. За допомогою державних органів інформація громадських організацій приведе до прийняття рішення, яке буде мати законний характер.
Підготувала Надія Тимошенко
|
|