|
08-10-2004
Враховуючи скорочення державного фінансування соціального забезпечення, культури, освіти, охорони здоров’я, можна сподіватись, що поле діяльності громадських організацій значно розшириться. Проте, громадський сектор не має достатньо ресурсів для того, щоб нести фінансовий тягар, який виникає в результаті розподілу чи делегування повноважень і завдань та необхідності вирішення питань щодо задоволення особливих потреб. Отже, місцева влада повинна надавати їм фінансову чи матеріальну допомогу із бюджетних коштів.
Нижче описані існуючі, нормативно визначені механізми фінансової підтримки громадських організацій.
Законом України “Про об’єднання громадян” громадська організація визначена як об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. Відповідно до статті 8 цього Закону, Верховна Рада України встановлює пільги щодо оподаткування доходів по окремих видах господарської або іншої комерційної діяльності об’єднань громадян, створених ними установ та організацій, заснованих підприємств та затверджує перелік всеукраїнських організацій, яким держава надає матеріальну допомогу.
З першого січня 2002 року діє Бюджетний кодекс України, яким регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження та виконання бюджетів.
Згідно із статтею 21 Бюджетного кодексу України для здійснення програм, які провадяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. Кошти, які отримають юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), зокрема громадські організації, надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.
Всеукраїнським громадським організаціям, яким держава надає матеріальну допомогу, передбачаються кошти на їхню статутну діяльність законом про Державний бюджет України на відповідний рік, який затверджує Верховна Рада України, головним розпорядникам коштів (відповідним центральним органам виконавчої влади) за програмами фінансової підтримки громадських організацій.
Фінансова підтримка громадських організацій місцевого рівня відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється як видатки місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, за рахунок власних коштів (стаття 91 п. 15 “Інші програми, затверджені відповідною радою згідно із законом”).
Таким чином, у разі, якщо громадська організація претендує на отримання фінансової допомоги у вигляді бюджетних асигнувань, вона повинна звернутися до місцевої державної адміністрації або до виконавчого органу місцевої ради з проханням (з відповідними обґрунтуваннями та розрахунками) про надання фінансової підтримки. До листа (заяви) повинні додаватися установчі документи громадської організації та інші документи за вимогою державної адміністрації або виконавчого органу місцевої ради.
У рішенні місцевої державної адміністрації або виконавчого органу місцевої ради про надання фінансової допомоги громадській організації повинно бути зазначено на виконання яких напрямків статутної діяльності буде надаватися фінансова допомога, протягом якого терміну, орієнтовний щорічний обсяг фінансової допомоги, а також визначено головного розпорядника бюджетних коштів, який буде забезпечувати управління бюджетними асигнуваннями.
Відповідно до Бюджетної класифікації України головними розпорядниками коштів за бюджетними призначеннями, передбаченими місцевими бюджетами, можуть бути керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їхніх секретаріатів, керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій або виконавчих органів рад, наприклад, управління (відділу) праці та соціального захисту населення, управління (відділу) охорони здоров’я, управління (відділу) освіти тощо.
На стадії складання проектів бюджетів на наступний рік громадська організація повинна подати головному розпоряднику бюджетних коштів копію відповідного рішення місцевої державної адміністрації або виконавчого органу місцевої ради, свої установчі документи, лист-заяву з відповідними обґрунтуваннями про надання фінансової підтримки, проект кошторису доходів і витрат, що плануються провадитися за рахунок бюджетних коштів, а також інші документи, визначені місцевими органами влади та(або) головним розпорядником коштів.
Головний розпорядник бюджетних коштів включає проект кошторису доходів і витрат громадської організації у свій бюджетний запит, що подається місцевому фінансовому органу.
Після затвердження місцевого бюджету головний розпорядник бюджетних коштів доводить у встановленому порядку до громадської організації (одержувача коштів) відомості про обсяги асигнувань.
У відповідності із затвердженим обсягом асигнувань громадська організація розробляє кошторис доходів та витрат і подає його на затвердження головному розпоряднику бюджетних коштів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. №228.
Кошторис має дві складові частини: 1) загальний фонд, який містить обсяг бюджетних надходжень та розподіл видатків за повною економічною класифікацією (наказ Міністерства фінансів України від 27.12.02 №604), а також - спеціальний фонд, який по відношенню до громадської організації має містити обсяг її власних доходів. Показники видатків, що включаються до кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним видом бюджетної класифікації.
Одночасно з кошторисом необхідно розробити та подати на затвердження план асигнувань із загального фонду бюджету, який є помісячним розподілом асигнувань, затверджених у кошторисі для загального фонду, за скороченою формою бюджетної класифікації.
Одержувач бюджетних коштів, у даному випадку – громадська організація, витрачає бюджетні кошти відповідно до плану використання бюджетних коштів. Типова форма плану використання бюджетних коштів, яка встановлюється Мінфіном, у разі потреби на вимогу розпорядника може бути доповнена іншими показниками. Затверджує план використання бюджетних коштів громадської організації (одержувача) її керівник за погодженням з розпорядником, через якого вона отримує бюджетні кошти.
Підставою для затвердження в установленому порядку головним розпорядником коштів кошторису, плану асигнувань та плану використання бюджетних коштів громадської організації (одержувача) є доведені йому місцевим фінансовим органом витяги із затвердженого річного розпису асигнувань відповідного бюджету.
Кошторис, план асигнувань та план використання бюджетних коштів повинні бути затверджені протягом 30 календарних днів з дня затвердження розпису бюджету. Затвердження кошторису і плану асигнувань, а також здійснення видатків у сумі, що перевищує встановлені бюджетні призначення, тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
У разі внесення змін до кошторису і плану асигнувань обов’язково складаються відповідні довідки, форма яких затверджена Міністерством фінансів. Ці довідки затверджуються і виконуються у тому ж порядку, що й кошторис та план асигнувань. При цьому кошторис та план асигнувань не пере затверджуються. Виконання здійснюється наростаючим підсумком з початку року.
Відповідно до ст..78 Бюджетного кодексу України, з 2002 року запроваджено казначейське обслуговування місцевих бюджетів, яке здійснюється відповідно до порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.02 №205.
Зазначеним Порядком визначено, зокрема, процедуру оплати видатків розпорядників коштів місцевих бюджетів, умови, за яких може бути відмовлено в оплаті видатків розпорядників бюджетних коштів та здійснення платежів з їхніх рахунків, визначено контрольні функції Державного казначейства під час обслуговування виконання місцевих бюджетів, а також зразки форм, що застосовуються в процесі казначейського обслуговування.
Державне казначейство України щороку розробляє та затверджує наказом Інструкцію про порядок складання місячної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти державного та/або місцевих бюджетів на відповідний рік. В Інструкції наведені форми, за якими установи та організації, що отримують бюджетні кошти, звітують про виконання.
Звіти про виконання кошторисів, планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів подаються у порядку та за формами, встановленими Державним казначейством.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України “Про соціальні послуги”, відповідно до якого громадські організації також можуть бути суб’єктами надання соціальних послуг. Зазначеним законом передбачено, що у разі залучення бюджетних коштів до фінансування соціальних послуг, які надаються недержавними суб’єктами, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування на конкурсній основі укладають із суб'єктами, що надають соціальні послуги, договір щодо умов фінансування та вимог до обсягу, порядку і якості надання соціальних послуг.
Правила організації та проведення конкурсу на залучення бюджетних коштів для надання соціальних послуг затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. N 559.
Фінансовий контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, що може провадитися в громадських організаціях, яким надається фінансова допомога, поділяється на державний і комунальний.
Суб’єктами державного фінансового контролю є Рахункова палата, Національний банк України, Міністерство фінансів України, Державна податкова адміністрація України, Головне контрольно-ревізійне управління та Державне казначейство України.
На рівні області фінансовий контроль (комунальний) здійснюють тимчасові контрольні комісії, рішення про утворення та порядок роботи яких приймається органами місцевого самоврядування відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Депутати, які входять до складу цих комісій, та залучені комісією для участі у її роботі спеціалісти, експерти, інші особи мають право на здійснення контрольних заходів у місцевих органах влади, в установах, організаціях, в тому числі і в громадських організаціях, з конкретних питань щодо дотримання законності та фінансової дисципліни.
Вищевикладене описує процедуру можливості одержання бюджетного фінансування. Всім нам зрозуміло, що забезпечення фінансування з бюджету для діяльності громадської організації можливо лише тоді, коли громадська організація направляє свою діяльність на реалізацію завдань, актуальних як для самої організації, так і для місцевого органу влади. Інакше кажучи, коли співпадають інтереси.
|
