|
Модель Позитивного Досвіду 3: Сільські кредитні спілки.
Визначення проблеми
Створення умов для забезпечення стабільного підвищення добробуту сільського населення - ключове питання аграрної реформи, що відбувається в Україні. Починаючи з 1999 року, в Україні було реалізовано ряд рішучих системних заходів ринкового напрямку з виходу аграрного сектора з кризового стану. Реформа охопила усі сфери аграрного сектору економіки: відношення власності на землю та майно, формування інфраструктури аграрного ринку, кредитування сільськогосподарського виробництва, державного регулювання, розвитку сільської місцевості. Загалом, завершено реформування колективних сільськогосподарських підприємств на основі приватної власності на землю та майно з широким використанням орендних відносин.
В той же час, у сільській місцевості практично нерозвинутий сектор послуг та існує високий рівень безробіття. Тому проблеми розвитку сектору послуг на селі та безробіття є пріоритетними для покращення рівня життя сільського населення.
Подолання бідності - це вирішення комплексу проблем села, таких як: безробіття, низька прибутковість особистих селянських господарств, відсутність соціальної інфраструктури, брак інформації про ринки збуту та ціни, недоступність нових технологій та матеріально-технічних ресурсів, недостатність юридичної та економічної інформації. Завдяки вирішенню комплексу цих проблем буде забезпечене зростання добробуту сільського населення, зменшення соціальної напруженості, розбудова громадянського суспільства.
Діяльність щодо покращення місцевого фінансового середовища МСП визначається трьома головними факторами:
· Можливості - розумними строками надання позик та процентних ставок для МСП.
· Доступності - вільно доступної інформації та точних критеріїв оцінки щодо фінансування МСП.
· Відповідності - заохочення розвитку різних видів місцевого кредитування (з різними схемами виплат та додатковими вимогами), які були б прийнятні для різних видів МСП на будь-якій стадії їх розвитку.
Розвиток кредитних спілок на селі надасть кращі умови позик у місцевості, де існує недостатнє забезпечення фінансовими послугами.
Вибір рішення
Програма Департаменту Міжнародного Розвитку Великобританії (DFID) "Підвищення рівня життя сільського населення в Україні" - "Ukraine Rural Livelihoods Programme" (URLP) розпочала свою діяльність в Україні у листопаді 2001 року, беручи за основу досвід, результати та досягнення подібних програм DFID у різних країнах протягом більш ніж десяти років.
Завдання Програми URLP - розвиток та розповсюдження механізмів вирішення проблем, пов'язаних з бідністю у сільській місцевості, забезпечення життєдіяльності цих механізмів та їх впровадження шляхом розробки відповідного законодавства.
Український уряд оцінює Програму URLP як одну із найуспішніших серед проектів міжнародної техніко-методологічної допомоги. Саме тому, розвиток кредитних спілок - один із компонентів підходу URLP, що заслуговує широкого розповсюдження та визнання.
Міжнародна Конференція "Обмін досвідом з питань сталого підвищення рівня життя сільського населення в країнах Центральної та Східної Європи, Центральної Азії ", що відбулась у липні 2003 року, зібрала біля 200 учасників - представників програм DFID, органів влади, Світового Банку, інших організацій та інституцій з України, Великобританії, Грузії, Молдови, Росії, Киргистану, Таджикистану та Узбекистану. Важливим була участь в конференції представників органів влади, а саме, на рівні міністерств (і не тільки з України), що свідчить про спільні зусилля у вирішенні актуальних проблем сільської місцевості.
Серед головних питань, що обговорювались під час конференції, були проблеми, пов'язані з реструктуризацією соціальної інфраструктури, мобілізації сільських громад, децентралізації сфери послуг та створення нових робочих місць у сільській місцевості.
В робочих групах учасники конференції мали можливість поділитись успішним досвідом, обговорити проблеми та особливості діяльності в зазначених напрямках. Був проаналізований зв'язок між децентралізацією сфери послуг та рівнем зайнятості населення з метою пошуку нових можливостей створення робочих місць на місцевому рівні.
Також учасники обговорили можливості сприяння у створенні кредитних спілок при участі сільського населення, можливості кооперації сільського населення з метою підвищення доходів (надання засобів виробництва, маркетингових послуг мілким товаровиробникам та власникам присадибних ділянок).
Визнає важливість розвитку мікрокредитування на селі й український уряд. Згідно з листом Міністерства аграрної політики від 15 січня 2003 року сільські кредитні спілки є "..ефективним інструментом забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських товаровиробників, у першу чергу особистих селянських і фермерських господарств, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів..".
Вибраний підхід
Підхід URLP до вище поставлених проблем полягає у розвитку методологічних інструментів у чотирьох пілотних областях України: Київській, Одеській, Донецькій та Луганській. По-перше - це навчання, далі - розвиток кредитної системи, сільських обслуговуючих кооперативів та муніципальних підприємств.
Для розвитку, апробації та впровадження механізмів підвищення рівня зайнятості у сільській місцевості, завдання Програми URLP має дві складові: створення на новій основі сфери соціально-побутових послуг та розширення сфери агробізнеспослуг.
Політика діяльності Програми DFID URLP в областях базується на принципі тісної співпраці з державними адміністраціями та органами самоуправління.
У пілотних громадах областей, де працює Програма, створені:
· дорадчі служби,
· кредитні спілки,
· обслуговуючі кооперативи,
· громадські організації в сільській місцевості,
· маркетингові групи та інформаційні системи,
· третейські суди.
Також продемонстровані практичні приклади вирішення проблем соціальної сфери села (комунальні підприємства, сервісні центри), надані можливості проходження навчальних курсів з розвитку бізнесу в сільській місцевості.
Основним завданням моделі "Сільські кредитні спілки" є підвищення рівня життя сільського населення шляхом розвитку підприємництва у сільській місцевості та забезпечення доступу сільського населення до фінансово-кредитних ресурсів
Цільова група:
Суб'єкти малого та середнього підприємництва, що проживають у сільській місцевості, власники особистих селянських господарств, сільське населення від 18 років.
Модель позитивного досвіду "Сільські кредитні спілки" описує процес реєстрації кредитної спілки, надає відповідну законодавчу базу, інформаційні матеріали, статистичні дані щодо пілотних сільських кредитних спілок, брошури, інші шаблони та документи, що демонструють особливості сільських кредитних спілок, створених в рамках Програми DFID URLP.
Модель позитивного досвіду має три взаємопов'язані компоненти:
Компонент 1: Підготовча робота ініціативної групи до Установчих зборів спілки.
Компонент 2: Проведення Установчих зборів та підписання угоди про заснування кредитної спілки.
Компонент 3: Державна реєстрація кредитної спілки.
З реєстрацією сільської кредитної спілки модель передбачає наступні види послуг:
Надання позик на започаткування та/або розвиток підприємницької діяльності. Додатково, надання позик на споживчі та побутові цілі, надання позик на соціально-корисні цілі.
Залучення коштів сільського населення на депозитні внески.
Компонент 1: Підготовча робота ініціативної групи до Установчих зборів спілки.
Цілі:
· Ознайомлення ініціативної групи з відповідними документами щодо організації та функціонування кредитної спілки;
· Підготовка статутних документів.
Компонент передбачає створення ініціативної групи з кількох осіб, бажано фахівців з економіки, права, бухгалтерії, і які ще до Установчих загальних зборів встигнуть опанувати існуюче законодавство про кредитні спілки і, по можливості, познайомляться з практикою діяльності існуючих кредитних спілок. Ініціативна група здійснює всю необхідну підготовчу роботу по проведенню Установчих зборів спілки. В першу чергу, така робота полягає в підготовці проектів установчих документів та залученні необхідної для заснування спілки кількості однодумців.
Підготовлені статутні документи для створення сільської кредитної спілки є результатом впровадження компонента 1.
Компонент 2: Проведення Установчих зборів та підписання угоди про заснування кредитної спілки
Цілі
· Проведення Установчих зборів щодо створення сільської кредитної спілки;
· Прийняття Статуту;
· Обрання керівних органів (Правління, Спостережної Ради, Кредитного Комітету);
· Підписання угоди про заснування кредитної спілки.
Установчі Збори повинні прийняти ряд обов'язкових рішень, які фіксуються у протоколі зборів. До таких рішень, зокрема, відносяться:
· Рішення про створення кредитної спілки з відповідною назвою;
· Рішення про прийняття Статуту спілки та тексту угоди про заснування;
· Рішення про обрання відповідних статутних органів: правління, кредитного комітету та наглядового комітету;
· Рішення про уповноваження кількох учасників Установчих Зборів для підписання від імені засновників спілки засновницької угоди.
Крім цього, Установчі Збори можуть приймати інші рішення, які на розсуд засновників є необхідними: наприклад, визначити порядок покриття витрат на реєстрацію; прийняти положення про регламент роботи окремих органів управління та джерела формування спеціальних фондів; визначити пріоритетні види послуг та механізми їх надання.
Результати Компонента 2:
· Протокол рішень Установчих зборів;
· Рішення про підписання засновницької угоди;
· Затвердження Статуту кредитної спілки;
· Заяви вступу до кредитної спілки;
· Реєстраційні картки членів кредитної спілки;
· Угода про заснування кредитної спілки.
Компонент 3: Державна реєстрація кредитної спілки
Зараз усі раніше зареєстровані кредитні спілки повинні пройти перереєстрацію у Державній Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, згідно Розпорядження № 115 від 11.11.2003 "Про затвердження Положення про реєстрацію кредитних спілок".
Компонент 3 надає перелік документів, які необхідно надіслати до Державної Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Створені за сприяння URLPдіючі аграрні дорадчі служби нададуть допомогу у підготовці реєстраційних документів та створенні сільських кредитних спілок на місцях.
Отримання свідоцтва про державну реєстрацію сільської кредитної спілки є результатом Компонента 3.
Консультування
Для додаткового консультування щодо впровадження моделі, зацікавлені особи можуть звернутися до обласних аграрних дорадчих служб, створених за сприяння URLP, та які успішно працюють в пілотних областях Програми: Київській, Одеській, Донецькій та Луганській.
Усі матеріали (адреси, інструкції, законодавчі документи, шаблони, наведені приклади та опубліковані статті) доступні у друкованій та електронній (на диску CD-rom) формах.
Оцінка впливу
На прикладі модельної сільської кредитної спілки "Господар" смт. Макарів Київської області, створеної за сприяння DFID URLP, розглянемо результати роботи на кінець весни 2004 року.
На даний момент сільська кредитна спілка "Господар" налічує 98 членів від 9 сільських громад Макарівського району.
Спілка була створена за рахунок коштів своїх членів та за підтримки спеціалістів Київської обласної аграрної дорадчої служби (КОАДС).
· До кредитної спілки залучено 265 членів, в основному власники ОСГ із 12 сільських громад Макарівського району.
· Усього видано 248 кредитів, середній їхній розмір становить 2.1 тис. грн.
· Питома вага кредитів, які надаються для розвитку малого бізнесу та сільськогосподарського виробництва - 27%.
· 18 серпня 2003 року КС "Господар" стала членом Національної асоціації кредитних спілок України.
Сприяння розвитку систем мікрокредитування сільського населення Київської області: результати за 2001-2003 роки.
Основні напрями роботи:
- створення сільських кредитних спілок в пілотних районах;
- навчання працівників новостворених та існуючих кредитних спілок;
- надання фінансової підтримки сільським кредитним спілкам;
- надання методологічно-консультаційної підтримки;
- надання інформаційної підтримки;
- співпраця з Національною Асоціацією Кредитних Спілок України.
Економічний вектор:
- Створено 6 КС в пілотних районах Київської області.
- До кредитних спілок залучено понад 172 тис. грн. коштів населення.
- Видано 354 кредити на загальну суму понад 750 тис. грн.
- Середній розмір кредиту на підприємницьку діяльність - 3550 грн. Середня процентна ставка по кредитам на підприємницьку діяльність - 16%.
- Середній розмір кредиту на споживчі цілі - 1670 грн. Середня процентна ставка по кредитам на споживчі цілі - 17%.
Соціальний вектор:
- Доступ до мікрокредитів отримали 35% сільських жителів пілотних громад Програми.
- Економія коштів сільського населення по виданим кредитам КС складає понад 140 тис. грн.
- Підтримано створення 25 приватних підприємців.
- Соціальний вплив - понад 70 домогосподарств покращили свої житлові умови та побут.
Стабільність
Зі створенням сільських кредитних спілок жителі сільської місцевості, суб'єкти малого та середнього підприємництва та власники особистих селянських господарств отримують доступ до фінансово-кредитних ресурсів.
Важливо зазначити, що за ініціативи Київської обласної аграрної дорадчої служби створено Фонд підтримки розвитку сільських кредитних спілок. Він покликаний сприяти новим і наявним сільським кредитним спілкам та популяризації ідеї мікрокредитування.
Кошти цього Фонду будуть використовуватися для:
· навчання працівників кредитних спілок;
· оплату витрат на реєстрацію кредитної спілки;
· придбання комп'ютерного обладнання та програмного забезпечення;
· проведення інформаційної підтримки діяльності кредитних спілок;
· надання зворотної фінансової допомоги.
Фонд стане ефективним механізмом розвитку кредитної кооперації та сприятиме розширенню доступу сільського населення до дешевих фінансових ресурсів.
Більш того, КОАДС, Центр розвитку сільського господарства та правової підтримки спільно з Центром розвитку сільськогосподарської обслуговуючої та кредитної кооперації (смт. Макарів, Київська область) проводять навчання за такою тематикою:
· Основи створення та діяльності кредитних спілок (ефективне управління кредитною спілкою, фінансові аспекти діяльності кредитних спілок, види послуг та відповідне законодавче поле і т. ін.);
· Надання кредитною спілкою кредитів та інших послуг (види кредитів, кредитна політика та встановлення відсоткової ставки за кредитами, оцінка потенційних позичальників, обслуговування кредитів, оцінка ризиків та управління кредитним портфелем);
· Ведення бухгалтерського обліку та оподаткування кредитної спілки (заробітна плата, облік доходів і витрат, аудит діяльності КС, оподаткування тощо);
· Фінансовий аналіз та менеджмент кредитної спілки;
· Звітність та юридичні аспекти діяльності кредитної спілки (види звітності, трудові відносини, типи договорів тощо).
Необхідні ресурси
Детальний опис кожного компоненту щодо створення кредитної спілки існує в електронному форматі українською мовою.
Винесені уроки
· Рівень неповернення кредитів, отриманих у сільських кредитних спілках, не перевищує двох відсотків.
· Процедура отримання кредиту через кредитну спілку є нескладною у порівнянні з банками.
· Кількість та розмір кредитів, що видаються на ведення сільського господарства, мають чітко виражений сезонний характер.
· Кредитна спілка може бути життєво важливим ресурсом у поєднанні з діяльністю сільського обслуговуючого кооперативу у певній сільській місцевості.
Головний результат - здобули позитивний імідж та переконали на практиці сільське населення в тому, що кредитна спілка не є фінансовою пірамідою, її фінансова діяльність є повністю прозорою та контролюється членами спілки.
Позитивний результат:
- Можливість створення сільських кредитних спілок за рахунок власних фінансових коштів.
- Розроблена і впроваджена власна оригінальна кредитна політика.
- Селяни повірили в переваги і реальну силу спільної каси, що є важливим елементом створення соціального капіталу на селі.
Проблеми, що певним чином перешкоджають розвиткові сільської кредитної кооперації:
- Низька підготовленість сільського населення до життя в ринкових умовах.
- Практична відсутність інформаційних матеріалів про сільські кредитні спілки, приклади їхньої успішної діяльності.
- Залишок наслідків дискредитації фінансових установ колишніми "трастами".
- Складне фінансове становище сільських жителів, специфічний менталітет сільського населення щодо користування кредитами.
|
