|
1. До п. 1.3. (ж) ст. 1
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 4 лютого 1994 року N 3929-XII "іноземці та особи без громадянства мають право займатися в Україні інвестиційною, а також зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності, передбаченими законодавством України. При цьому вони мають такі ж права і обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не випливає з Конституції та законів України". Обмеження права нерезидентів застосовувати спрощену систему оподаткування, не сприятиме збільшенню іноземних інвестицій в Україну. Також слід наголосити, що таке положення буде іти в розріз з передвиборною програмою Президента України та програмою Уряду, які передбачають покращення інвестиційного клімату в Україні.
Пропозиція
Вилучити п. 1.3. (ж)
2. До п. 4.1.(б) ст. 4
По-перше, законопроект не передбачає визначення "супутніх послуг/робіт". По-друге, як показує практика, квартальна звітність більше дисциплінує платників податків, надає змогу податківцям визначити платників податків, які перейшли або можуть найближчим часом перейти граничні межі обсягу виручки. Таким чином, ми вважаємо, що квартальна звітність є прийнятною як для підприємців, так і податківців.
Пропозиція
Викласти п. 4.1. в такій редакції:
"Звітним податковим періодом платника єдиного податку є календарний квартал. Звітний податковий період розпочинається з першого календарного дня першого місяця такого періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду."
3. До п. 5.1. та пункту 5.2 ст.5
Відповідно до цього пункту проектом Закону пропонується визначати ставку єдиного податку на підставі трьох критеріїв:
- а) виду господарської діяльності;
- б) місця здійснення такої діяльності; та
- в) обсягу виручки.
При визначенні ставки єдиного податку за критерієм "вид господарчої діяльності" будо б доцільним враховувати "співвідношення попиту та пропозиції" на певні товари, роботи, послуги в межах окремої територіально-адміністративної одиниці. Врахування цього показника є інструментом стимулювання окремих видів підприємницької діяльності, які не є достатньо розвинутими в межах окремої територіально-адміністративної одиниці, але попит на них існує.
Відносно другого критерію (місце здійснення діяльності) то власно кажучи саме місце здійснення господарчої діяльності обирається СПД поки що вільно, враховуючи ринкову ситуацію, тому застосування цього критерію не є доцільним.
Що стосується третього критерію, то на нашу думку він не є достатньо об'єктивним. Наприклад, підприємці, які здійснюють торгівлю на ринках і працюють за готівку, можуть реально показувати менший обсяг виручки, в той час коли підприємці, які працюють по безготівковому розрахунку, показують реальний обсяг виручки. Цей критерій буде об'єктивним тільки для категорії підприємців, котрі працюють по безготівковому розрахунку. Тому цей показник необхідно застосовувати з урахуванням існуючих реалій.
Пропозиція
Пункт 5.1 викласти у наступній редакції
5.1. Ставка єдиного податку для фізичних осіб (крім фізичних осіб, які здійснюють господарську діяльність з продажу товарів та/або надання супутніх робіт (послуг) на ринках), встановлюється щорічно органами місцевого самоврядування з урахуванням виду господарської діяльності на основі попиту та пропозиції, середнього показника обсягу виручки по окремому виду господарчої діяльності за минулий фінансовий рік. в межах території адміністративної одиниці
Пропозиція
Пункт 5.2 пропонується окремо не виділяти та вилучити взагалі, оскільки торгівля на ринку є одним з видів господарчої діяльності. Ставка єдиного податку для цього виду діяльності може бути визначена за критеріями, викладеними у пункті 5.1. Розрізняти слід лише торгівлю продовольчими та непродовольчими товарами.
До статті 8. Порядок переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності або відмова від її застосування
Дієвим механізмом стимулювання розвитку підприємництва може бути положення, котре встановлює за кожним громадянином України " свободу вибору місця реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, платника єдиного податку.
З цією метою пропонується додати до законопроекту наступний пункт:
8.5 Реєстрація фізичних осіб платників єдиного податку може бути здійснена будь яким органом місцевого самоврядування, незалежно від місця реєстрації місця проживання платника єдиного податку чи території на якій здійснюється господарча діяльність.
Звітність та сплата податків відбувається до відповідних органів, що знаходяться у межах юрисдикції органу місцевого самоврядування
4. До п. 9.1. ст. 9
Щорічне поновлення свідоцтва платника єдиного податку пов'язане з витрачанням часу як підприємцями так і податківцями. Є зрозумілим, що щорічна заміна Свідоцтва є дієвим механізмом по "відловлюванню" підприємців, які не сплачують податки, чи контроль за тим, щоб підприємці не перейшли граничного обсягу виручки. Ми вважаємо, що необхідно підвищувати правову культуру платника податку, виховувати в нього повагу до закону. В режимі лише адміністративного нагляду цього досягнути не можна. Дієвим механізмом може стати система штрафних санкцій. На наш погляд, було б доречно не вказувати термін дії Свідоцтва платника єдиного податку. У випадку, якщо платник вийде за межі граничного обсягу виручки, то він/вона просто зобов'язані перейти на загальну систему. Як забезпечення такої дії можна передбачити штрафні санкції.
Пропозиція
Викласти цей пункт в такій редакції:
"Форма свідоцтва платника єдиного податку і порядок його видачі встановлюються Державною податковою адміністрацією України за погодженням з державним органом, уповноваженим провадити державну регуляторну політику. Свідоцтво платника єдиного податку видається на необмежений термін, в разі якщо як що протягом фінансового року платник не вийде за межі граничного обсягу виручки, "
У зв'язку з такою нормою необхідно внести зміни і до інших положень цього законодавства.
1. Частину 2 п. 5.6. доповнити таким реченням:
Якщо фізична особа не здійснює такого переходу протягом строків, визначених Законом, то орган державної податкової служби застосовує санкції, передбачені п. 11.4. цього Закону.
2. Статтю 11 доповнити п. 11.4.
У випадку якщо фізична особа не перейшла на загальну систему оподаткування в результаті перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) протягом звітного періоду в строки, передбачені цим Законом, то така фізична особа сплачує штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян."
5. До п. 10.1. ст. 10
Відповідно до ст. 2 цього законопроекту об'єктом оподаткування є виручка, а саме, сума, одержана суб'єктом господарювання на поточний рахунок або у готівковій формі за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) в готівковій та безготівковій формах розрахунків. Тобто, витрати не враховуються при визначенні обсягу виручки, а отже і не впливають на граничні межі обсягу виручки, відповідно до якого підприємець може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Ведення обліку доходів і витрат для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб не є обов'язковим, що вже сьогодні підтверджується численними роз'ясненнями ДПА. Таким чином, логічно використовувати книгу обліку виручки, що буде відповідати дійсності та зніме численні запитання платників податків.
Пропозиція
Викласти цей пункт в такій редакції:
"Фізичні особи для визначення результатів господарської діяльності ведуть книгу обліку виручки шляхом відображення у хронологічній послідовності здійснених господарських і фінансових операцій. Форма книги обліку виручки затверджується Державною податковою адміністрацією України."
6. До п. 11.1. ст. 11
Зрозуміло, що під терміном "платники єдиного податку" розуміють як юридичних осіб, так і фізичних осіб. Проте їх відповідальність не є однорідною. Наприклад, фізичні особи-підприємці, не несуть відповідальність за правильність нарахування єдиного податку та своєчасність подання розрахунків, оскільки вони сплачують фіксовану суму податку незалежно від обсягу виручки за податковий період. На нашу думку слід розмежувати відповідальність цих осіб.
Пропозиція
Викласти п. 11.1. в наступній редакції:
"Юридичні особи несуть відповідальність за правильність нарахування, своєчасність подання розрахунків та сплати єдиного податку, а також інших податків, платниками яких вони є згідно із законодавством України.
Фізичні особи несуть відповідальність за достовірність інформації, вказаної у звітах, та вчасної сплати єдиного податку."
7. До п. 11.3. ст. 11
Відповідно до положень цього законопроекту у випадку перевищення граничної межі обсягу виручки платники податків, як юридичні, так і фізичні особи, повинні перейти на загальну систему оподаткування, де ставка податку на прибуток для юридичних осіб складає 25%, а для фізичних - 13%. Дана редакція пункту, по-перше, суперечить чинному податковому законодавству (Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"), а по-друге, створює підприємцям реальні можливості для маніпуляцій та зловживань, як наприклад, в разі перевищення граничного обсягу виручки, це положення законопроекту дає можливість підприємцю - фізичній особі сплатити податок за ставкою лише 5%, (юридичній особі -10 %) замість 25% податку на прибуток юридичних осіб, чи 13 % податку на прибуток фізичних осіб.
Пропозиція
Замінити ставки податку 5% і 10% на 13% і 25% відповідно, або замість "за ставкою 5%"вказати "відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а замість "за ставкою 10% - відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки ставки податку можуть мінятися.
Пункт 11.3. викласти у наступній редакції:
Сума перевищення фізичними особами граничної межі обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), оподатковується за ставкою" відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб",
Сума перевищення юридичними особами граничної межі обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), оподатковується за ставкою до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Також, пропонується доповнити статтю 11 наступними пунктами:
Пункт 11.4.
У випадку якщо фізична особа - платник єдиного податку не перейшла на загальну систему оподаткування в результаті перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) протягом звітного періоду в строки, передбачені цим Законом, то така фізична особа сплачує штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Пункт 11.5.
У випадку якщо юридична особа не перейшла на загальну систему оподаткування в результаті перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) протягом звітного періоду в строки, передбачені цим Законом, то така юридична особа сплачує штраф згідно Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"2181-14
|
